Приєднуйтесь. Візьміть участь у Програмі.

Перелік тематик проектів науково-прикладних і дослідницьких робіт Програми «ЕКОЛОГІЯ - ЦЕ ВИГІДНО».

Тематики можна і слід розглядати, як можливість для пошуку партнерів, співпраці і фінансування в рамках програми «Горизонт 2020».

Програма «ЕКОЛОГІЯ - ЦЕ ВИГІДНО» (надалі – «ECOPROFIT») знаходиться на стадії формування, як науково-технологічна і соціальна ініціатива вчених без створеної юридичної особи - суб’єкта права під керівництвом автора Програми, тому її участь у будь-яких проектах Програми «Горизонт 2020» може відбуватись тільки від імені Партнерів.

Ключовою задачею «ECOPROFIT» є пошук Партнерів, що сприйме Проектні пропозиції «ECOPROFIT» та готові виступити керівниками Проектів в Програмі «Горизонт 2020».

Першочерговими Проектними пропозиціями (завданнями, чи розділами) «ECOPROFIT» для пошуку Партнерів і розгляду можливості участі в Програмі «Горизонт 2020» є:

1. Організаційні завдання загального рівня.

2. Науково-організаційні завдання загального рівня.

3. Науково-прикладні завдання впровадження технологій стартового пакету.

3.1. Виробництво хлору хімічним способом (ВХХС).

3.2. Виробництво бурякового цукру (ВБЦ).

3.3. Титанове виробництво (ТВ).

3.4. Новий спосіб переробка розсолів (НСПР).

3.5. Виробництво глинозем (ВГ).

3.6. Виробництво двооксиду мангану (ВДМ).

3.7. Переробка фосфогіпсу (ПФ).

3.8. Безвідходне виробництво соди кальцинованої (БВСК).

3.9. Виробництво соди кальцинованої у виробництві скла (ВСК у ВС).

3.10. Переробка сірчанокислих відходів (ПСКВ).

3.11. Енергетичне забезпечення нових технологічних процесів (ЕЗНТП).

1. Організаційні завдання загального рівня.

Тема П 1.1: Інформування міжнародної спільноти про новий напрямок соціально-економічного розвитку суспільства «ECOPROFIT» - PR-компанія.

Тема П 1.2: Розвиток Інтернет сайту Програми http://ecoprofit.mozello.ru до міжнародного об’єднуючого рівня.

Тема П 1.3: Створення ініціативних груп – регіональних осередків Програми «ECOPROFIT».

Тема П 1.4: Створення регіональних компаній краудфандінгу Програми «ECOPROFIT».

Тема П 1.5: Створення Фонду Програми «ECOPROFIT».

Тема П 1.6: Організація та проведення Установчої міжнародної конференції «Міжнародної науково-технологічної Програми «ECOPROFIT».

Тема П 1.7: Пошук та оформлення договірних відносин із стратегічним партнером Програми «ECOPROFIT».

2. Науково-організаційні завдання загального рівня. Збір та розробка вихідних даних на обґрунтування та створення плану заходів тематичного переліку Проектних завдань та пропозицій Програми «ECOPROFIT».

Тема П 2.1: Розробка регіональних та світового кадастру техногенних відходів виробництва та споживання.

Тема П 2.2: Розробка переліку технологій та їх процесів, що підлягають заміні на нові екологічно безпечні.

Тема П 2.3: Розробка існуючої схеми міжгалузевої кооперації енергетичних, сировинних, водних та газових потоків, пов’язаної із створенням товарних продуктів від переробки сировинної бази до продуктів споживання.

Тема П 2.4: Розробка перспективної схеми міжгалузевої кооперації енергетичних, сировинних, водних та газових потоків, пов’язаної із створенням товарних продуктів від переробки сировинної бази до продуктів споживання.

Тема П 2.5: Визначення та залучення до участі у Програмі «ECOPROFIT» власників та розробників передових технологій модернізації енергетики, базових галузей промисловості, сільського та комунального господарства.

Тема П 2.6: Формування команд тематичного рівня до виконання стартового пакету Проектних пропозицій Програми «ECOPROFIT».

3. Науково-прикладні завдання впровадження технологій стартового пакету з 11-ти Проектних пропозицій Програми «ECOPROFIT», та технологій їх забезпечення.

3.1. Виробництво хлору хімічним способом (ВХХС).

Пропонується для виробництва хлору хімічним способом без електролізу (ВХХС) запровадити «Низькотемпературний комплексний спосіб переробки неорганічних хлоридів» (надалі – СПНХ) до виробництва хлору. СПНХ дозволить виробляти хлор: без обов’язкового попутного виробництва лугу; без електролізу та витрат на процес 2400-3000 кВт електроенергії на тону хлору. СПНХ забезпечить додатковий прибуток від попутного виробництва мінеральних добрив.

 

Тема П 3.1.1: Загальна концепція застосування СПНХ для виробництва хлору. Екологічний вплив на середовище та енергетичні витрати. Аналітичний огляд ринку хлору, безхлорних мінеральних добрив. Конкуренція і перспективи.

Тема П 3.1.2: Екологічна та технологічна оцінка нового напрямку виробництва хлору із застосуванням СПНХ.

Тема П 3.1.3: Розробка вихідних даних на проектування, розробка реактора, обладнання технологічного переділу (процесу) для використання в якості сировини:

Тема П 3.1.3.1: Хлориду натрію із застосуванням сірчаної або азотної, або фосфорної кислот (надалі – Кислот).

Тема П 3.1.3.2: Хлориду калію із застосуванням Кислот.

Тема П 3.1.3.3: Хлориду магнію із застосуванням Кислот.

Тема П 3.1.3.4: Хлориду кальцію  із застосуванням Кислот.

Тема П 3.1.3.5: Хлориду амонію  із застосуванням Кислот.

Тема П 3.1.3.6: Хлориду заліза  із застосуванням Кислот.

Тема П 3.1.4: Розробка вихідних даних на проектування для СПНХ в цілому.

Тема П 3.1.5: Розробка додаткових технологічних напрямків застосування дешевого хлору НСНХ (конструкційні матеріали, хлорований поліетилен, тощо …).

3.2. Виробництво бурякового цукру (ВБЦ).

Пропонується нова концепція, комплексний підхід до виробництва бурякового цукру. Значно підвищена врожайність аграрного комплексу, економія сировини у виробництві цукру, зменшення енерговитрат, викидів в атмосферу вуглекислого та інших шкідливих газів, випуск додаткової продукції, зроблять виробництво екологічно більш безпечним і врази більш економічно вигідним, конкурентоспроможним у порівнянні з очеретяним виробництвом цукру.

Тема П 3.2.1:  Загальна концепція виробництва бурякового цукру (надалі – ВБЦ). Екологічний вплив на середовище та енергетичні витрати. Конкурентне середовище, Ринок та його перспективи.

Тема П 3.2.2: Екологічна та технологічна оцінка напрямку модернізації ВБЦ.

Тема П 3.2.3: Розробка вихідних даних на проектування, розробка реактора, обладнання технологічного переділу (процесу):

Тема П 3.2.3.1: Активатори росту рослин для цукрових буряків та культур сівозміни ланів цукрового виробництва.

Тема П 3.2.3.2: Мінеральні добрива для цукрових буряків та культур сівозміни ланів цукрового виробництва. Комплексний підхід, вид, номенклатура, орієнтація на дешеве власне виробництво.

Тема П 3.2.3.3: Технологія озонування  від зберігання до дифузії включно.

Тема П 3.2.3.4: Технологія дефекації у новому застосуванні.

Тема П 3.2.3.5: Баритова технологія осадження сахарату барію, хімічна регенерація барію із значною економією палива, зменшення викидів в атмосферу, виділенням необпалених нецукрів.

Тема П 3.2.3.6: Технології виробництва мінеральних добрив для аграрної частини комплексу.

Тема П 3.2.3.7: Технології переробки нецукрів для фармакології і косметології.

Тема П 3.2.3.8: Технології виробництва цукрових сиропів.

Тема П 3.2.4: Розробка вихідних даних на проектування нового аграрно-промислового комплексу виробництва бурякового цукру в цілому.

3.3. Титанове виробництво (ТВ).

Титанове виробництво розглядається у об’ємі виробництва двооксиду титану і титанової губки.

Пропонується запровадити «Низькотемпературний комплексний спосіб переробки неорганічних хлоридів» (надалі – СПНХ) до титанового виробництва. Спосіб дозволить повернути хлор з відходів одержання тетрахлориду титану, зекономити паливо, зменшити викид вуглекислого та інших шкідливих газів в атмосферу, дасть додатковий прибуток від попутного виробництва мінеральних добрив.

Тема П 3.3.1: Загальна концепція титанового виробництва (надалі – ТВ). Екологічний вплив на середовище та енергетичні витрати. Конкурентне середовище. Ринок та його перспективи.

Тема П 3.3.2: Екологічна та технологічна оцінка напрямку модернізації титанового виробництва на базі СПНХ.

Тема П 3.3.3: Розробка вихідних даних на проектування, розробка реактора, обладнання технологічного переділу (процесу):

Тема П 3.3.3.1: Застосування СПНХ для повернення хлору в процес виробництва двооксиду титану з хлорних відходів виробництва.

Тема П 3.3.3.2: Виділення сульфату заліза з відходів титанового виробництва із застосуванням СПНХ.

Тема П 3.3.3.3: Регенерація двооксиду мангану при застосуванні СПНХ.

Тема П 3.3.3.4: Одержання безхлорних мінеральних добрив при застосуванні СПНХ у титановому виробництві.

Тема П 3.3.4: Збір та розробка вихідних даних на проектування титанового виробництва із застосуванням СПНХ.

3.4. Новий спосіб переробка розсолів (НСПР).

Пропонується новий спосіб переробки розсолів природного та техногенного походження (надалі – НСПР). НСПР дозволить переробляти поклади неорганічних солей лужних та лужноземельних металів (хлоридів, сульфатів, карбонатів та фосфатів) у мінеральні добрива без утворення відходів виробництва у вигляді розсолів техногенного походження. НСПР дозволить переробляти поклади способом підземного розчинення солей, в т.ч. і бішофітів. НСПР дозволить вже утворені техногенні родовища розсолів переробити на мінеральні добрива та корисні товарні продукти, тобі ж – перетворити відходи виробництва у вторинну сировинну базу. НСПР включає в себе безвідходний спосіб переробки  хлориду натрію у соду кальциновану, що підвищує ефективність переробки солей і їх розсолів вдвічі, робить НСПР не тільки екологічно, але й економічно надзвичайно доцільним.

Тема П 3.4.1: Загальна концепція НСПР. Екологічний вплив на середовище та енергетичні витрати. Конкурентне середовище. Ринок та його перспективи.

Тема П 3.4.2: Екологічна та технологічна оцінка напрямку модернізації калійного-магнієвого виробництва на базі НСПР.

Тема П 3.4.3: Розробка вихідних даних на проектування, розробка реактора, обладнання технологічного переділу (процесу):

Тема П 3.4.3.1: Виділення з розсолів карбонатів лужноземельних металів,

Тема П 3.4.3.2: Одержання сульфату калію.

Тема П 3.4.3.3: Одержання карбонату натрію.

Тема П 3.4.3.4: Одержання товарного хлориду кальцію.

Тема П 3.4.4: Збір та розробка вихідних даних на проектування НСПР в цілому.

3.5. Виробництво глинозем (ВГ).

Виробництво глинозему (надалі – ВГ) має великий об’єм відходів «червоного шламу» з pH = 9,8, що орієнтовно містить в собі макроелементи (%): Fe - 53, Al - 11,6, Si - 4,5, Ti - 5,0, Ca - 8,9, Na - 2,2, Mg - 0,8, K - 0,3, Zr - 0,08, P - 0,5, V - 0,19, Cr - 0,6, Mn - 0,29; та мікроелементи (г/т): Cu – 5, Be – 10, B – 50, S – 4, Co - 0,2, Ga – 30, Sc – 30, La – 20, Ce – 30, Mo – 20, Y – 80, Ni – 20. Цей відхід не тільки є величезною загрозою оточуючого середовища, але й містить в собі великий економічний потенціал у разі використання його у складі окремих солей, як товарних продуктів. Повернення цільового продукту - окису алюмінію в процес, ефективна очистка обладнання технологічного процесу  дадуть можливість  значно (більше як на 10%) підвищити економічну ефективність виробництва, та покращити екологічну ситуацію середовища.

 

Тема П 3.5.1: Загальна концепція ВГ. Екологічний вплив на середовище та енергетичні витрати. Конкурентне середовище. Ринок та його перспективи.

Тема П 3.5.2: Екологічна та технологічна оцінка напрямку модернізації ВГ.

Тема П 3.5.3: Розробка вихідних даних на проектування, розробка реактора, обладнання технологічного переділу (процесу):

Тема П 3.5.3.1: Одержання глинозему із алюмінату натрію із застосуванням хлориду амонію.

Тема П 3.5.3.2: Виділення глинозему у процесі очистки технологічного обладнання із застосуванням хлориду амонію.

Тема П 3.5.3.3: Одержання глинозему із «червоного шламу» із застосуванням хлориду амонію.

Тема П 3.5.3.4: Одержання глинозему із алюміній місткої сировини із застосуванням хлориду амонію.

Тема П 3.5.3.5:  Виділення солей макроелементів після відділення глинозему із «червоного шламу» та алюмінієвої сировини.

Тема П 3.5.3.6:  Виділення концентрату та окремих солей мікроелементів в процесі і після відділення глинозему та макроелементів з «червоного шламу» та алюмінієвої сировини.

Тема П 3.5.4: Збір та розробка вихідних даних на проектування комплексу нових технологій виробництва глинозему із застосуванням хлориду амонію в цілому.

3.6. Виробництво двооксиду мангану (ВДМ).

В проектному розділі «3.1. Виробництво хлору хімічним способом» пропонується запровадити «Низькотемпературний комплексний спосіб переробки неорганічних хлоридів» (надалі – СПНХ), суть якого полягає у виділенні хлор-газу із сполук неорганічних хлоридів з додаванням у реакцію кислот у присутності двооксиду мангану. Далі за технологією: в якості товарних продуктів виділяються мінеральні добрива (солі металів реакцій з відповідними кислотами), а сполуки мангану (карбонати, сульфати та/або фосфати) обробляються з регенерацією у двооксид мангану, або у товарні сполуки. 

Тому, СПНХ, як багатоцільова комплексна технологія в цілому, для  зручності розрахунків, нами умовно поки що розділена на три економічні та технологічні блоки:

1.  Виробництво та використання дешевого (попутного без електролізного) хлору (п. 3.1 Проектних пропозицій).

2. Переробка сірчанокислих відходів з виробництвом мінеральних добрив, хлору та двооксиду мангану.

3. Виробництво двооксиду мангану і виробництво мінеральних добрив (п. 3.1 Проектних пропозицій).

Якщо витрати переробки манганово вмістної сировини покласти на виробництво безхлорних мінеральних добрив, то додатковий прибуток від попутного виробництва сполук мангану та двооксиду мангану високої якості майже з будь-яких відходів виробництва, де вміст мангану налічуватиме одиниці процентів, стане бонусом, можливо іноді, дорожчим за цільовий продукт.

Спосіб дозволяє ефективно використовувати не тільки бідні на манган руди, багатомільйонні (т) залізо-манганові сполуки, як відходи виробництва, але й карбонатні руди, яких тільки на Україні 42% світових запасів і які досі гідно не використовуються.

Вилучення з технологічного оберту хімічно чистого мангану дає додатковий дохід $1300-2000 на кожній тоні.

Тема П 3.6.1: Загальна концепція виробництва двооксиду мангану (надалі – ВДМ). Екологічний вплив на середовище та енергетичні витрати. Конкурентне середовище. Ринок та його перспективи.

Тема П 3.6.2: Екологічна та технологічна оцінка напрямку модернізації ВДМ.

Тема П 3.6.3: Розробка вихідних даних на проектування, розробка реактора, обладнання технологічного переділу (процесу) з використанням СПНХ:

Тема П 3.6.3.1: Одержання нітратних добрив, нітрату мангану із манганової сировини та регенерація нітрату мангану у оксид мангану.

Тема П 3.6.3.2: Одержання сульфатних добрив, сульфату мангану із манганової сировини та регенерація сульфату мангану у оксид мангану.

Тема П 3.6.3.3: Одержання фосфатних добрив, фосфату мангану із манганової сировини та регенерація фосфату мангану у оксид мангану.

Тема П 3.6.3.4: Одержання комплексних добрив, сполук мангану із манганової сировини та регенерація оксиду мангану.

Тема П 3.6.3.5: Одержання із карбонатної сировини мангану оксиду мангану.

Тема П 3.6.4: Розрахунок дохідності від розробки руд з низьким вмістом мангану, відходів виробництва мангану та карбонатної манганової сировини на базі СПНХ.

Тема П 3.6.5: Збір та розробка вихідних даних на проектування комплексу нових технологій виробництва глинозему із застосуванням СПНХ в цілому.

3.7. Переробка фосфогіпсу (ПФ).

Сучасне землеробство, медицина, промисловість без використання фосфору не можуть існувати.

Очікуваний світовий обсяг споживання фосфору (на P2O5) в 2015 р складав близько 45 млн. т, а отже, техногенного відходу виробництва фосфогіпсу - від 225 млн. т на рік. Крім цього технічний гіпс як відхід виробництва, утворюється і викидається в технологічних процесах чорної, кольорової металургії, з скруберів теплових електростанцій. Тому ми слово «фосфогіпс» будемо використовувати, як узагальнююче будь-який технологічний відхід виробництва – гіпс.

Мільярди тонн цього техногенного відходу лежать просто неба і в шахтах, скидаються у водойми, негативно впливають на навколишнє середовище.

У всьому світі за утилізацію цього техногенного відходу беруть плату, яка збільшує собівартість виробництва фосфорної кислоти.

Ми пропонуємо використовувати гіпс техногенного походження для виробництва товарних продуктів сульфату калію та хлориду кальцію з дохідністю до $600 на кожній тоні фосфогіпсу. Можливий додатковий дохід у декілька сотень доларів США на кожній тоні, одержаний від реалізації концентрату рідкоземельних елементів (РЗЕ), буде бонусом.

Тема П 3.7.1: Загальна концепція переробки фосфогіпсу (надалі – ПФ). Екологічний вплив на середовище та енергетичні витрати. Конкурентне середовище. Ринок та його перспективи.

Тема П 3.7.2: Екологічна та технологічна оцінка напрямку ПФ, як процесу конверсії техногенного відходу у вторинну сировинну базу, способу десульфуризації технологічних носіїв (рідин та газів).

Тема П 3.7.3: Розробка вихідних даних на проектування, розробка реактора, обладнання технологічного переділу (процесу) ПФ:

Тема П 3.7.3.1: Підготовка сировини.

Тема П 3.7.3.2: Одержання сульфату амонію.

Тема П 3.7.3.3: Одержання сульфату калію

Тема П 3.7.3.4: Одержання хлориду кальцію.

Тема П 3.7.3.5: Одержання концентрату РЗЕ.

Тема П 3.7.4: Збір та розробка вихідних даних на проектування технологій ПФ в цілому.

3.8. Безвідходне виробництво соди кальцинованої (БВСК).

Світовий обсяг виробництва соди кальцинованої способом Сольве більше 42 млн. т на рік. Ринкова вартість біля $250-400 на тону.

Замість утворення технологічного відходу 10%-го CaCl2 в об’ємі 10 м3 на кожну тону соди, пропонується виробити 1,05 т товарного CaCl2 з доходом більше $300 на кожну тону, ліквідацією виробництва вапна, витрат на нього вугілля, відповідних викидів в повітря вуглекислого та інших шкідливих газів.

Тема П 3.8.1: Загальна концепція безвідходного виробництва соди кальцинованої (надалі – БВСК). Екологічний вплив на середовище та енергетичні витрати. Конкурентне середовище. Ринок та його перспективи.

Тема П 3.8.2: Екологічна, технологічна та економічна оцінка напрямку БВСК, нові безвідхідні способи виробництва, міжгалузева кооперація та можливості інтеграції у виробництво суміжних галузей.

Тема П 3.8.3: Розробка вихідних даних на проектування та розробка реактора, обладнання технологічних переділів (процесів) БВСК:

Тема П 3.8.3.1: Пошуково-практична робота одержання нітрату натрію та хлориду амонії з нітрату амонію та хлориду натрію.

Тема П 3.8.3.2: Одержання бікарбонату натрію та нітрату амонію з нітрату натрію та карбонату амонію (суміші газів аміаку, вуглекислого та води).

Тема П 3.8.3.3: Одержання хлориду кальцію товарного та карбонату амонію (суміші газів аміаку, вуглекислого та води) з карбонату кальцію та хлориду амонію.

Тема П 3.8.3.4: Відпрацювання режимів роботи реактора переробки карбонату кальцію та хлориду амонію з оксидами, гідроксидами та карбонатами лужних, лужноземельних елементів та їх сумішами.

Тема П 3.8.3.5: Технологічне обладнання процесу амонізації та карбонізації розсолу хлориду натрію для виробництва малої та середньої потужності.

Тема П 3.8.4: Збір та розробка вихідних даних на проектування технологій БВСК в цілому.

3.9. Виробництво соди кальцинованої у виробництві скла (ВСК у ВС).

Найбільші витрати у виробництві скла складають: сода кальцинована – біля 23%; газ – біля 30%.

Світовий ринок первинного скла складає біля $13 млрд. на рік. В тому числі, сода кальцинована складає біля  $3,12 млрд. (0,24 т на тону скла). З врахуванням зменшення витрат у собівартості підприємств традиційних виробників соди, логістичних витрат, більшої ефективності власного нового безвідходного виробництва, без врахування додаткових доходів за рахунок виробництва соди для продажу, та виробництва додаткового попутного товарного продукту, мінімальний дохід нового виробництва скла для світового ринку може скласти 25% від $3,25 млрд. на рік.

Безвідходна технологія виробництва соди кальцинованої дозволить одержати більш дешеву соду власного виробництва.

Разом з додатковим доходом підприємств виробництва скла зменшиться виробництво техногенного відходу виробництва соди тільки по 10%-му хлориду кальцію більше як на 31,2 млн. м3 на рік (10 м3 на тону соди), не враховуючи тверді та газові (вуглекислий та інші шкідливі гази) відходи виробництва вапняного молока, значно зменшаться витрати палива на виробництво соди кальцинованої.

Тема П 3.9.1: Загальна концепція виробництва соди кальцинованої у виробництві скла (надалі – ВСК у ВС). Екологічний вплив на середовище та енергетичні витрати. Конкурентне середовище. Ринок та його перспективи.

Тема П 3.9.2: Збір та розробка вихідних даних на проектування технології ВСК у ВС в цілому.

3.10. Переробка сірчанокислих відходів (ПСКВ).

Попередня оцінка світового об’єму сірчанокислих відходів складає більше 3 мільярдів тон, а площі їх збереження – сотні квадратних кілометрів.

До сірчанокислих відходів можна віднести відходи:

- металургійної промисловості - травильний розчин із вмістом закисного заліза FeSO4 (16-23%) та H2SO4 (8-15%).

- виробництва двоокису титану - FeSO4 (3-7,5%) та H2SO4 (10-20%).

Ринкова вартість залізного купоросу (сульфату закисного - двовалентного заліза) FeSO4 - $30-120/т, а сульфату тривалентного заліза Fe2(SO4)3біля $1000/т.

Ринкова вартість хлору – біля $300/т, сульфату калію – біля $850/т, сульфату амонію – біля $150/т, двооксиду мангану – біля $2000/т. Ринкова вартість одержаних «зрілих товарів» орієнтовна, може змінюватись навіть в рази, але це не змінить принципової економічної доцільності переробки сірчанокислих відходів у товарні продукти.

З економічної точки зору, на першій стадії впровадження нових технологій доцільно виконати науково-практичні роботи за темами.

Тема П 3.10.1: Загальна концепція переробки сірчанокислих відходів (надалі – ПСКВ). Екологічний вплив на середовище та енергетичні витрати. Конкурентне середовище. Ринок та його перспективи.

Тема П 3.10.2: Екологічна та технологічна оцінка напрямку ПСКВ.

Тема П 3.10.3: Розробка вихідних даних на проектування та розробка реактора, обладнання технологічних переділів (процесів) ПСКВ:

Тема П 3.10.3.1: Обробка сірчанокислих відходів з переведенням сульфату закисного двохвалентного заліза у сульфат окисного трьохвалентного заліза.

Тема П 3.10.3.2: Одержання оксидів заліза та мангану з суміші сульфату окисного трьохвалентного заліза та сульфату мангану з заданим співвідношенням оксидів для використання їх в якості добавки виробництва металів.

Тема П 3.10.3.3: Термічна обробка при 500-600 0С сульфату окисного трьохвалентного заліза з одержанням оксиду заліза та сірчаного ангідриду для використання можливості подальшого відновлення сірчаної кислоти та поверненням її у виробництво.

Тема П 3.10.3.4: Перевід сульфату окисного заліза у хлорид заліза з одержанням сульфатного бесхлорного добрива (Na2SO4, K2SO4, тощо…).

Тема П 3.10.3.5: Переробка з використанням СПНХ сировини з домішками двооксиду мангану (бідні на двооксид мангану руди та відходи виробництва) у чистий двооксид мангану з одержанням сульфату амонію, хлору та солей металів кислот, що приймали участь в реакції.

Тема П 3.10.4: Збір та розробка вихідних даних на проектування технології ПСКВ в цілому.

3.11. Енергетичне забезпечення життєдіяльності і нових технологічних процесів (ЕЗНТП).

Із 100% відходів, що виробляє людство, біля 97% відходів відносяться до відходів виробництва, і біля 3% - до органічних відходів споживання.

З відходами виробництва ми плануємо впоратися завдяки розпочатій Програмі «ECOPROFIT», завдяки загальним консолідованим зусиллям, розпочавши з впровадження стартового пакету технологій і Проектних пропозицій цього документу.

Скільки буде існувати людство, стільки будуть існувати його відходи споживання. З ростом населення, загальний об’єм відходів споживання буде тільки збільшуватись.

Навіть коли людство знайде і опанує нові джерела енергії, а частину відходів споживання навчиться використовувати знову і знову, проблема безпечної утилізації відходів споживання залишиться. Це означає, що при опануванні безпечного безвідходного способу утилізації відходів споживання, ми отримаємо надійне джерело енергії і «зрілих товарів», як результату первинної переробки сировини і базою для виробництва товарів споживання.

Після певного аналізу способів утилізації відходів споживання ми прийшли до висновку, що є доцільним всеосяжне впровадження надкритичного водного окислення вуглеводнів (НКВОВ), як основної складової відходів споживання.

На підставі цього ми пропонуємо до виконання ряд науково-практичних Проектних пропозицій.

Тема П 3.11.1: Загальна концепція НКВОВ. Екологічний вплив на середовище, енергетичні витрати та здобутки. Конкурентне середовище. Ринок та його перспективи.

Тема П 3.11.2: Екологічна та технологічна оцінка напрямку НКВОВ.

Тема П 3.11.3: Розробка вихідних даних на проектування та розробка реактора, обладнання технологічних переділів (процесів) НКВОВ:

Тема П 3.11.3.1: Сировина і її підготовка до надкритичного водного окислення.

Тема П 3.11.3.2: Розділення кисню, азоту та інших газів повітря.

Тема П 3.11.3.3: Реактор НКВОВ.

Тема П 3.11.3.4: Використання тиску і температури реактора для одержання аміаку.

Тема П 3.11.3.5: Шлами НКВОВ, їх склад, розділення, подальше використання.

Тема П 3.11.3.6: Гази НКВОВ, їх склад, розділення, конденсація, подальше використання.

Тема П 3.11.3.7: Десульфуризація та декарбонізація газів реактора.

Тема П 3.11.3.8: Одержання рідких вуглеводнів, в якості сировини та палива.

Тема П 3.11.3.9: Виробництво карбонату  та сульфату амонію.

Тема П 3.11.4: Збір та розробка вихідних даних на проектування технології НКВОВ в цілому.

 До попереднього

Читати далі ...

До початку документа.

Приєднуйтесь. Візьміть участь у Програмі.

Сайт створено з Mozello - найзручнішим онлайн конструктором сайтів.

 .